Протидія булінгу
Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки насильства, булінгу (цькування)
в комунальному закладі загальної середньої освіти "Луцька гімназія №19
Луцької міської ради"
1. Учасники освітнього процесу у разі виявлення ознак чи факторів, що можуть вказувати на насильство, булінг, складні життєві обставини, жорстоке поводження з дитиною/працівником закладу освіти або ризики щодо їх виникнення стосовно дитини/працівника закладу освіти, можуть подати письмову заяву уповноваженій особі закладу освіти (Власюк Ю.А. – заступник директора з виховної роботи). Заява подається у письмовому вигляді на ім’я керівника освітнього закладу відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Право подати заяву мають здобувачі освіти, їх батьки, педагоги, інші учасники освітнього процесу. Заява заповнюється державною мовою, розбірливим почерком. Виправлення не допускаються. У заяві необхідно вказати: прізвище, ім’я, по батькові заявника, адресу фактичного проживання, контактний телефон; статус (постраждалий чи свідок булінгу); навести розгорнутий виклад фактів; інформацію щодо джерела отримання інформації; тривалість; дата подання заяви та особистий підпис.
2. Наказом по закладу освіти створюється Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) за участі педагогічних працівників, практичного психолога школи, батьків потерпілого та булера, керівника закладу, інших зацікавлених осіб.
3. Уповноважена особа закладу освіти у 3-денний період з моменту отримання заяви скликає засідання Комісії з розгляду випадків насильства, булінгу (цькування).
4. Уповноважена особа у разі виникнення підозри, або отримання заяви щодо насильства, булінгу, жорстокого поводження з дитиною/працівником закладу освіти або якщо є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, з боку інших) проводить зустріч із особою, стосовно якої є інформація про жорстоке поводження, намагається розговорити, встановити контакт, довірливі стосунки та надати емоційну підтримку; проявити інтерес, дружелюбність, щирість, теплоту і симпатію, постраждала особа має відчути, що її дійсно чують і розуміють. У процесі розмови, якщо особа підтверджує факт жорстокого поводження чи насильства щодо неї, уповноваженій особі необхідно з’ясувати терміни подій, які відбулися, та отримати їх опис.
5. Комісія з розгляду випадків насильства, булінгу (цькування) у 7-денний період з моменту отримання заяви проводить розслідування, з’ясовує всі обставини та за результатами розслідування приймає відповідне рішення та рекомендації. За підсумками роботи комісії складається протокол.
6. Для прийняття рішення та вжиття відповідних заходів реагування результати проведеного розслідування узагальнюються наказом по закладі освіти.
7. Якщо випадок цькування був одноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу. Результат розслідування та рішення комісії доводиться керівником закладу до відома постраждалого. У випадку, якщо постраждалий не згодний з рішенням комісії, керівник закладу повідомляє про право звернутися із заявою до органів Національної поліції України.
8. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
9. Уповноважена особа або особа, яка її замінює у разі відсутності відповідно до наказу про склад комісії, згідно з протоколом засідання комісії відповідає за виконання та моніторинг запланованих заходів відновлення та нормалізації психологічного клімату в закладі освіти та визначених рекомендацій для учасників булінгу (цькування).
10. Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструється в окремому журналі (паперовий вигляд) з оригіналами підписів усіх її членів.
11. Не залежно від рішення комісії, керівник закладу забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від нього.
Зразок заяви
Директору КЗ ЗСО "Луцька гімназія №19"
Масиник А.В.
_______________________________
(прізвище, ім’я, по батькові заявника) _____________________________
(адреса фактичного місця проживання)
Контактний телефон ______
Адреса електронної поштової скриньки
___________________
Заява
Доводжу до Вашого відома, що ___________________________________
_________________________________________________________________
ОПИС СИТУАЦІЇ ТА КОНКРЕТНИХ ФАКТІВ
Прошу терміново провести розслідування ситуації, що склалася.
_______________ ___________
(дата) (підпис)
Профілактика булінгу як пріоритетний напрямок у створенні комфортної атмосфери в школах
Соціологічні дослідження, яким приділяється підвищена увага в останні роки, показують, що з питанням булінгу повсюдно стикаються учні шкіл переважно в підлітковому віці (11-17 років). Раніше виховний процес в школах був спрямований, в першу чергу, на дотримання встановлених правил, які не враховували морально-психологічний стан дитини.
В даний час створення сприятливої атмосфери для навчання та розвитку є одним з ключових напрямків в освітніх установах України, тому над вирішенням цього завдання працюють фахівці як на місцях, так і на державному рівні.
Що таке шкільний булінг
Це явище передбачає систематичний негативний вплив всього колективу або певної групи на жертву, яка від самого початку знаходиться у більш слабкому становищі. У цьому основна відмінність даного поняття від конфлікту, в якому обидві сторони приблизно рівні в своїх силах і можуть взаємно вплинути на ситуацію.
Щоб зрозуміти що таке булінг, варто розглянути його види:
Фізичний. Виявляється в агресивному фізичному впливі безпосередньо на жертву: поштовхи, удари, блокування і т.д.
Вербальний. Передбачає психо-емоційне пригнічення: жорстокі висловлювання, образи, розпускання неправдивих чуток, залякування.
Соціальний. У цьому випадку об'єкт цькування виключається з колективу і ігнорується. Не знаючи, як вирішити конфлікт у школі, він опиняється в ізоляції.
Кібербулінг. Будь-які форми гонінь, залякування, які реалізуються з використанням інформаційних технологій: соцмереж, месенджерів, електронної пошти і т.д.
Найчастіше цькуванню піддаються підлітки, які за будь-якою ознакою (зовнішні дані, фінансове становище, приналежність до культурної\етнічної\релігійної групи, поведінка, стиль одягу і т.д.) виділяються із загальної маси. Виходячи з цього, увагу варто звернути не лише на усунення проблеми, що вже виникла, але і на її запобігання. Це передбачає створення в стінах освітнього закладу атмосфери, при якій дитині не прийде в голову дражнити і ображати однокласника, навіть якщо він по-іншому проявляє себе.
Позиція Міністерства освіти і науки України щодо профілактики булінгу
Ефективна профілактика булінгу в школі неможлива без підтримки на державному рівні. Вона передбачає розробку дієвих програм, створення комітетів для повсюдного впровадження і інтеграції наступних принципів:
законності та верховенства права;
поваги до прав і свобод кожної особистості;
неприпустимість дискримінації за будь-якою ознакою, розвиток толерантності і прийняття;
ненасильницького вирішення конфліктів, усунення протиріч.
Їх реалізація з метою профілактики шкільного булінгу можлива за умови тісної взаємодії викладачів, соціальних служб на законних представників дитини (батьків, опікунів) та залучення самих учнів. Для цього згідно з наказом МОН України №1646 від 28.12.2019 року в кожній школі створюються спеціальні комісії. До їх компетенції входить розгляд випадків можливого цькування, їх припинення і недопущення в майбутньому.
Крім того, в їх завдання входить вжиття заходів по створенню безпечної, дружньої, мирної атмосфери в стінах навчального закладу, реалізація особистісно-орієнтованого підходу до кожного учня, підвищення рівня інформованості всіх учасників освітнього процесу.
Відновний підхід і його реалізація
Поряд з особливостями поведінки об'єктів і ініціаторів цькування його причиною стає і неправильна поведінка дорослих, які не приділяють достатньо уваги подібним питанням. У зв'язку з цим профілактика булінгу серед підлітків повинна передбачати перебудову, переорієнтацію мислення педагогічного складу.
У колишні часи тактика спілкування вчителів з учнями будувалася виключно на дисциплінарному підході. В його основі лежить виявлення правопорушення, пошук тих, хто завинив, і їх покарання. В цьому випадку у дитини не формується усвідомлення провини, прагнення виправити ситуацію, так як всі зусилля з її боку спрямовуються на приховування конфлікту з метою ухилення від покарання.
Проте існує інший, відновний підхід, який передбачає побудову довіри та залучення причетних до ситуації учасників у процес обговорення, прийняття рішення чи розв’язання конфлікту задля формування порозуміння, досягнення консенсусу та/або формування ненасильницького середовища.
На противагу дисциплінарному, застосовуваний в рамках програми профілактики булінгу відновний підхід робить акцент не на покаранні, а на особистостях учасників ситуації і їх потребах. Тут педагог прагне розібратися в причинах конфлікту з метою його усунення та запобігання у майбутньому. У свідомості учнів формується почуття відповідальності за скоєне. Вони можуть усвідомити глибину і тяжкість заподіяної шкоди. Таким чином, розвивається емоційний інтелект, здатність до емпатії, співпереживання, бажання виправити завдану шкоду.
Шкільна служба порозуміння
На принципах відновного підходу базується Шкільна служба порозуміння (ШСП) - шкільна структура професійного вирішення конфліктів та навчання конструктивним моделям комунікації, що складається з 8-10 відібраних та підготовлених старшокласників, які за принципом “рівний - рівному” проводять процедури вирішення конфліктів між однолітками (медіації, кола примирення та інші) та навчання. Службу очолює Координатор - педагог, соціальний педагог чи практичний психолог, який, у разі потреби, теж долучається до процедур вирішення конфліктів і навчання.
Медіація - це добровільний і конфіденційний процес, у якому нейтральна третя особа (медіатор) допомагає сторонам конфлікту знайти взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації, що склалася. Особливою рисою медіації є те, що сторони конфлікту спільно беруть на себе відповідальність за прийняття рішення та його виконання. Під час процедури медіації усі сторони повинні пам’ятати про певні правила й обов’язки, яких необхідно дотримуватися - принципи медіації:
добровільність - кожна зі сторін добровільно приймає рішення щодо участі у переговорах і усвідомлює, що рішення може бути досягнуте тільки шляхом співробітництва; можливість добровільного припинення процесу на будь-якому етапі;
розподіл відповідальності - сторони несуть відповідальність за прийняття рішення та його виконання, медіатор - за дотримання правил та принципів процедури;
нейтральність, безпристрасність - під час процесу медіатор не займає позицію однієї зі сторін, не оцінює їх, а в рівній мірі допомагає обом. Він є нейтральним по відношенню до конфлікту (не “втягується” у суперечку) і водночас, щиро прагне допомогти сторонам знайти найкраще для обох рішення;
конфіденційність - усе, що відбувається на медіації, не розголошується ні медіатором, ні сторонами, за винятком ситуацій, коли сторони планують завдати шкоди собі чи комусь.
Створення ШСП, яка на постійній основі діятиме у школі, є одним із ефективних інструментів для профілактики булінгу, адже вирішення шкільних конфліктів за допомогою медіації, за принципом “рівний-рівному”, формує умови для того, щоб учні самостійно аналізували ситуацію конфлікту, розвивали емпатію до інших учасників, залучених в конфлікт, і вчилися брати на себе відповідальність за конфлікт та його наслідки.
Програма протидії цькуванню в навчальному закладі
Ще одним із дієвих варіантів, на якому може ґрунтуватися профілактика булінгу в учнівському середовищі - це програма, розроблена американським психологом Кеннетом Шором, яка складається з 12 кроків:
Створення комітету з протидії цькування.
Проведення опитування серед школярів різного віку.
Розробка політики, чітких правил поведінки в разі зіткнення з проблемою.
Проведення перевірок в місцях, де булінг відбувається найчастіше.
Навчання вчителів і всього шкільного персоналу (кухарів, охоронців, прибиральниць).
Поширення інформації про цькування серед дітей за допомогою проведення тематичних заходів.
Впровадження лекцій, курсів з профілактики булінгу в шкільному середовищі в якості невід'ємної частини навчального процесу.
Підтримка потерпілих від цькування.
Залучення батьків як безпосередніх учасників освітнього і виховного процесу.
Акцентування уваги викладачів, психологів на учнях, які є потенційними жертвами.
Формування серйозного ставлення до повідомлень про можливий булінг і швидке реагування на них.
Адекватна реакція на виникаючі випадки з поєднанням дисциплінарного і відновного підходу до ініціаторів.
Тільки комплексний підхід до вирішення проблеми допоможе зрозуміти, що таке булінг і як з ним боротися. Важливо розуміти, що такі питання неприпустимо замовчувати, тому що це прямий шлях до поширення явищ цькування в шкільному середовищі.
Номери телефонів "гарячих ліній"
Усі «гарячі лінії» працюють анонімно, безкоштовно:
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
Національна дитяча «гаряча лінія» 0800 500-225 (зі стаціонарного телефону, працює з 12.00 до 16.00), 116 111 (з мобільного телефону).
Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0800 500-335 (зі стаціонарного телефону), 116 123 (з мобільного телефону).
Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультуванню мігрантів 0 800 505-501 (зі стаціонарного телефону), 527 (з мобільного телефону)
Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 75;
Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
Національна поліція України 102.